Управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації
Главная страница Обратная связь Карта сайта




Історико-культурні пам’ятки

Бериславський район

  • Фортеця Тягин, XV - XVII ст. (с. Тягинка)
     Заснована у 1491 році турками на місці генуезького замку. Складалась з цитаделі та укріпленого передмістя. Була одним з форпостів Османської імперії на нижньому Дніпрі:
    У 1492 році під Тягином українські козаки з Києва та Черкас дали перший бій туркам. У 1673 році кошовий отаман Іван Сірко атакував фортецю Тягин. Твердиня припинила своє існування наприкінці XVII століття у зв'язку з походами гетьмана Івана Мазепи у пониззя Дніпра.
    У 1914 р. Тягин досліджував український археолог Віктор Гошкевич. До наших днів збереглися рештки оборонних валів цитаделі та частини міських укріплень. У 1992 році на честь 500-річчя першого бою українських козаків з турками у Тягинці був встановлений монумент "Козацька Слава".
     
  • Міст, XIX - XX ст. (с. Тягинка)
     Збудований на межі ХІХ-ХХ століть як залізничний. Використовувався при зйомках художнього фільму "Невловимі месники".
     
  • Свято-Григоріївський Бізютів монастир. XVIII - поч. XX; cт. (с. Червоний Маяк)
    Заснований у 1781 році старцем Феодосієм (Масловим) як Софронієва пустинь. У 1803 році зреформований у Григоріє-Бізюків монастир. Будувався на кошти і за допомогою чорноморських козаків. На початку XX століття увійшов у п'ятірку найбагатших монастир ; Російської імперії. Обитель мала кінний завод, сади, виноградники, млини, маслобійні, пристані, електростанцію, систему водопостачання.
    Уроки Радянської влади монастир був закритий, частина споруд-зруйнована. У 1992 році святиня відновила свою діяльність.
    До наших днів збереглися печерні келії (XVIII століття), стіни з вежами (1817 рік), брама (1898 рік), зимовий Покровський собор (поч. XX століття), трапезна (поч. XX століть архієрейські палати (поч. XX століття) Спаська (нині Покровська) церква (поч. XX століття), фонтани, ряд господарських будівель.
     
  • Введенська церква, 1726 р. (м. Берислав)
     Була зведена у прикордонній запорозькій фортеці Переволочна, звідки перевезена на плотах до Берислава у 1784 році. Після побудови у центрі міста кам'яного Воскресенського собору перенесена на околицю, де знаходиться й нині.
    Є унікальною пам'яткою дерев'яного культового зодчества запорозьких козаків.
     
  • Кладовище воїнів Кримської війни, 1855 р. (м. Берислав)
    У розпалі боїв за Севастополь у 1855 році настоятель Успенської церкви міста Берислава, отець Олександр Калюжний, заснував тимчасовий військовий напівшпиталь, який діяв з червня по листопад. Тут розміщували поранених та хворих солдатів російської армії, а також військовополонених французів та англійців. Через низький рівень медичного обслуговування та постійну нестачу медикаментів чимало севастопольських героїв померли від ран і хвороб.
    У братській могилі на військовому кладовищі знайшли останній притулок 532 солдатів, моряків та козаків. До наших днів збереглися два кам'яні хрести та каплиця, зведена у романському стилі у пам'ять захисників Севастополя.
     
  • Міст Катерининського тракту, XVIII ст, (с. Бургунка)
    Кам'яний трипролітний арковий міст через Бургунську балку, споруджений у римському стилі напередодні подорожі Катерини II у Крим 1787 року.
     
  • Кам'янська Запорозька Січ, 1709 -1711 рр., 1730 -1734 рр. (с Республіканець)
    Заснована у 1709 році запорожцями-учасниками національно-визвольного руху під проводом гетьмана Івана Мазепи. У 1711 році була зруйнована російськими військами, які змусили козаків перейти під протекцію кримського хана.
    Відновлена у 1730 році, проіснувала до 1734 року. На Кам'янській Січі зберігся кам'яний хрест над могилою кошового отамана Костя Гордієнка, одного з авторів першої української Конституції.
    Кам'янська Січ-єдина з восьми запорозьких столиць, яка порівняно непогано збереглася до наших днів. Неодноразово досліджена археологами.
     
  • Садиба князя Трубецького, XIX - поч. XX ст. (смт. Козацьке, с. Веселе)
    Архітектурний ансамбль садиби князя Петра Трубецького споруджений на межі ХІХ-ХХ століть у стилі французького ренесансу. До наших днів збереглися руїни палацу та флігеля (1884 рік), огорожа, господарські будівлі, головний корпус винзаводу (1909 рік), середньовічна дозорна вежа (надбудована наприкінці XIX століття).
    Вина, що вироблялися у маєтку Трубецького, завоювали Гран-Прі на Всесвітній виставці у Парижі 1900 року
     
  • Кірха Св. Петра і Павла, 1885 р. (с. Зміївка)
    Споруджена німецькими колоністами села Шлагендорф (з 1915 року у складі села Зміівка) у архітектурних традиціях романського стилю. У роки Радянської влади закрита і частково зруйнована. Наприкінці XX століття кірха реставрована, у ній відновлено богослужіння.
     

Білозерський район

  • Античне городище "Скелька", І - III ст. (с. Олександрівка)
    Виникло на початку нової ери як укріплене землеробське поселення на південно-східному кордоні античного міста-держави Ольвія Мало дві лінії оборони з кам'яними стінами та вежею У II столітті зазнало нападу аланів Залишено греками та римлянами після готської навали.
    Неодноразово досліджувалося археологами
     
  • Античне городище "Золотий Ріг". І - III ст (с Широка Балка)
    Засноване греками - ольвіополітами на межі нової ери. Мало кам'яні укріплення з чотирма вежами. У II столітті зруйноване аланами, але скоро по тому відновлене римлянами, які замінили кам'яні мури валом з частоколом. Залишене римською залогою після поразки Риму у війнах з готами.
    Неодноразово досліджувалося археологами.
     
  • Античне поселення "Глибока Пристань",Vст. до н.е. (с. Софіівка)
    Засноване калліпідами - змішаним скіфо-грецьким населенням, що займалося землеробством рибальством і торгівлею У давнину мало зовнішні кам'яні укріплення та дві цитаделі Ймовірно, припинило своє існування у зв'язку з вторгненням у Північне Причорномор'я сарматів у III - II столітті до н.е.
    Неодноразово досліджувалося археологами
     
  • Пам'ятник генерал-майору Івану Синельникову, поч. XX ст. (с. Садове)
    Споруджений на початку XX століття за проектом архітектора Казимира Квінто на честь першого губернатора Катеринослава, героя російсько-турецької війни 1787-1791 років Івана Синельникова, який загинув при облозі Очакова Кошти для зведення пам'ятника надала онука Синельникова Софія фон Таль Монумент - єдина споруда, яка збереглася від садибно-паркового комплексу у с Садове, височить на скелястому березі ріки Інгулець
     
  • Кам'яні козацькі хрести, XVIII ст. (с. Станіслав)
    У XVII - XVIII століттях на місці сучасного села Станіслав знаходилися однойменний запорозький зимівник, козацька переправа та рибні промисли На сільському кладовищі збереглося кілька кам'яних хрестів оригінальної архітектурної форми. Найстаріші з них належать запорозьким козакам.

Великолепетиський район

  • Троїцька церква, кінець XIX ст. (с. Князе-Григорівка)
    Збудована в архітектурних традиціях русько-візантійського стилю, є цікавою пам'яткою культового зодчества.

Великоолександрівський район

  • Церква Св. Миколая, 1888 р. ( с. Старосілля)
    Зведена за проектом архітектора Костянтина Тона у русько-візантійському стилі. Храм відзначається своєю монументальністю та виразністю. 

Генічеський район

  • Монастир Різдва Богородиці, 1905 р. (м. Генічеськ)
    Єдина вціліла у Генічеську пам'ятка культового зодчества Центральною спорудою монастирського комплексу е церква Різдва Богородиці, зведена у 1905 році у русько-візантійському стилі.
    Заслуговує на увагу також монастирська брама своєрідної архітектури.
     
  • Арка Калімбета,1909 р. (м. Генічеськ)
    Зведена у дусі ренесансних стилізацій. Входила до архітектурного комплексу двору грецького купця Романа Калімбета.
     
  • Азово-Сиваський національний природний парк (о. Бірючий)
    Заснований у 1927 році як державний заповідник. Певний час був номенклатурно-мисливським господарством. Розташований на косі Бірючий острів та ряді островів озера Сиваш. Має багату колекцію великих екзотичних тварин серед яких олені та муфлони Місце гніздування водно-болотяних птахів. У заповіднику є туристична інфраструктура. Діє музей природи.

Голопристанський район

  • Прогноївська паланка Запорозької Січі, XVIII ст (с. Геройське)
    Заснована у 1735 році для охорони запорозьких солепромислів. Проіснувала до 1769 року. Пізніше тут знаходився Кіш чорноморських козаків.
    На сільському кладовищі.зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року. Оригінальною пам'яткою старовини є руїни храму Казанської ікони Божої Матері зведеного у 1898 році коштом нащадка козацько-старшинського роду Григорія Капусти.
    У 1993 році у селі був відкритий пам'ятник козакам Прогноївської паланки.
     
  • Залишки Збур'ївської фортеці, XVIII ст (с.Стара Збур'вка)
    Споруджена російськими солдатами та запорозькими козаками близько 1774 року у системі укріплень Кінбурнського плацдарму.У 1787-1788 роках у фортеці неодноразово бував видатний російський полководець Олександр Суворов. Тут несли службу підрозділи Таврійського єгерського корпусу та Катеринославського козацького війська. До наших днів збереглися залишки земляних фортечних валів.
     
  • Склеп родини Фальц-Фейн, 1900 р. (с Новочорномор'я)
    Фамільний склеп Фальц-Фейнів був зведений у 1900 році в архітектурних формах модерну коштом Олександра Фальц-Фейна для його дружини Софії Фальц-Фейн (уродженої Завагайло). Пограбований у 1929 -1930 роках. Зберігся у руїнах.
  • Церква Св. Георгія, 1905 - 1912 рр. (с Мала Кардашинка)
    Зведена за проектом архітектора Казимира Квінто в традиціях московського зодчества XVII століття. Інтер'єр розписаний херсонським художником Семеном Панпушиним.
     
  • Чорноморський біосферний заповідник
    Створений у 1927 році для охорони та вивчення природи пониззя Дніпра та Чорноморського узбережжя. Розташований на Тендрівськіи та Кінбурнських косах, а також в урочищі Ягорлицький Кут. Місце гніздування та зимівлі водоплавних птахів.

Каланчацький район

  • Декоративна скульптура "Купальниця", 1903 р. (с. Хорли)
    Мармурова скульптура, виконана в традиціях античного мистецтва, входить у комплекс парку, закладеного Софією Фальц-Фейн на межі XIX - XX століть.
     
  • Пам'ятник Софії Фальц-Фейн (с. Хорли)
    Зведений на честь засновниці порту Хорли, представниці відомого на Півдні України роду землевласників-меценатів Софії Фальц-Фейн, вбитої червоними партизанами у 1919 році.
     
  • Могила чорноморського козака Данила Вовка, 1794 р. (с. Привілля)
    (Кам'яний хрест з написом:" 1794. Староста церкви вожак Данило Вовк" знаходиться на стародавньому кургані поблизу села. Пам'ятка пов'язана з переселенням чорноморських козаків на Кубань у 1792-1794 роках.

Каховський район

Монумент "Легендарна Тачанка" 1967 р. (м Каховка)
Зведений за проектом архітектора Полторацького у пам'ять про бої Червоної армії Михайла Фрунзе з Білою армією барона Петра Врангеля на Каховському плацдармі влітку-восени 1920 року.
 

 

 

  • Любимівське пізньоскіфське городище, III ст до н.е. - III ст н.е (с.Любимівка)
    Засноване скіфами після приходу в причорноморські степи сарматів. У давнину місто оточували , кам'яні стіни та глибокий рів Населення займалося землеробством, скотарством, рибальством, ремеслами, вело торгівлю з грецькими колоніями Городище проіснувало до вторгнення готів у III столітті.
    У XIV - XV століттях на цьому місці знаходилося золотоординське місто Аслан-Кермен, у XVIII столітті - переправа запорозьких козаків.
     

м. Нова Каховка

  • Корсунський монастир XVIII - XX ст. (с Корсунка)
    Заснований у 1784 році старообрядцями, які втекли на Південь від переслідувань з боку офіційної Православної церкви. У другій половині XIX століття приєднаний до Православ'я. За часів Радянської влади закритий, частина споруд зруйнована.
    До наших днів збереглися мурована огорожа з баштою та брамою (кінець XVIII століття), Димитріївська церква (1797-1802 роках), трапезна з Михайлівською церквою (1804 рік), а також декілька господарських будівель. 
     

Нижньосірогозький район

  • Скіфський курган "Огуз", ІV ст. до н. е. (смт Нижні Сірогози)
    Найбільший скіфський курган на Херсонщині, розкопаний на межі XIX - XX століть, досліджений у ( 1981 роц.і Центральною поховальною спорудою слугував кам'яний склеп. 3 курганом "Огуз" дослідники ототожнюють могилу одного з синів славнозвісного скіфського царя Атея.
     
  • Скіфський курган "Козел'', II пол..IV ст. до н. е. (с Новоолександрівка)
    Один з найбільших скіфських курганів Таврії. Досліджений наприкінці XIX століття. Вважається царським похованням.

Нововоронцовський район

  • Гаврилівське пізньоскіфське городище, III ст. до н.е. - II ст. н. е. (с. Гаврилівка)
    Виникло у зв'язку з поразкою скіфів у боротьбі з сарматами за панування у степах Північного Причорномор'я. Мало дві лінії оборонних укріплень оточених глибоким ровом. Головним заняттям населення яке підтримувало торгівельні зв'язки з античними колоніями були рибні промисли. Припинення життя на городищі ймовірно пов'язане з навалою аланів у II столітті. Пам'ятка неодноразово досліджувалася археологами. Збереглися залишки валу та оборонний рів.
     
  • Маєток Фальц-Фейнів, кінець XIX ст. (с. Гаврилівка)
    Палац Фальц-Фейнів зведений на межі XIX - XX століть у стилі неокласицизму із застосуванням елементів ренесансу. На даний час зберігся у руїнах.
    У 1912 році тут народився славнозвісний меценат-культуролог Едуард Фальц-Фейн.
     
  • Катерининська миля, 1787 р. (с. Осокорівка)
    Встановлена напередодні подорожі Катерини II до Криму 1787 року. Слугувала дороговказом. Являє собою пірамідальний обеліск. Одна з небагатьох пам'яток подібного роду, що збереглася на території України.

Цюрупинський район

  • Олешківська Запорозька Січ, 1711-1728 рр. (м.Цюрупинськ)
    Заснована запорозькими козаками які під тиском російського царизму перейшли під протекторат Кримського ханства. Знаходилася при впадінні річки Лазнюк у річку Конку. 3 Олешківською Січчю пов'язані імена видатних діячів історії України кошового отамана Костя Гордієнка та сина гетьмана-емігранта Пилипа Орлика Григорія - майбутнього генерал-лейтенанта французької армії. У 1728 році невдоволені утисками з боку татар запорожці покинули Олешківську Січ. Досліджувалася археологами у 1990-2004 роках. У 1991 році на території Олешківської Січі був відкритий пам'ятний знак.
     
  • Будинок в якому жив Остап Вишня (с. Кринки)
    Видатний український письменник-гуморист Остап Вишня (Павло Губенко), пристрасний міисливець та рибалка вважав за краще відпочинок у Дніпровських плавнях ніж в елітних санаторіях. У селі Кринки він зупинявся у простій селянській хаті-мазанці яка збереглася до наших днів. Саме тут народилися деякі з його знаменитих мисливських оповідань.

Чаплинський район

  • Половецькі кам'яні скульптури, XII ст. (смт. Асканія-Нова)
    Так звані "кам'яні баби', які тривалий час помилково приписували скіфам, насправді належать предкам кримських та ногайських татар, а також запорозьких та донських козаків - половцям, які кочували у степах Таврії у II половині XI - напочатку XIII століть.
    Виготовлення статуй пов'язане з поширеним у середовищі кочівників культом предків Деякі з них слугували межовими знаками на кордонах володінь різних родів.
    Асканійська колекція нараховує 14 скульптур, з яких лише 3 чоловічі, що свідчить про високе становище жінки у половецькому суспільстві.
    "Кам'яні баби' є своєрідною "візитною карткою" бюсферного заповідника "Асканія-Нова."
     
  • Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Фрідріха Фальц-Фейна (смт. Асканія-Нова)
    Заснований у 1874 році відомим природознавцем Фрідріхом Фальц-Фейном Складається з великої ділянки цілинного степу, двох парків, колекція яких нараховує 748 видів рослин, зоопарку, де мешкає 45 видів копитних та 68 видів птахів.
    У 1984 році включений до Міжнародної мережі бюсферних резерватів.
     
  • Церква св Іоакіма і Анни, 70-ті рр. XIX ст. (с Преображенка) 
    Збудована у II половині XIX століття у модернізованих формах романського стилю. Є оригінальною пам'яткою культового зодчества.

Повернутися